Звісно, рибаки з досвідом можуть похвалитися, що спіймали чимало риби своїми руками без вудки та жодних приманок. Хтось може подумати, що то просто легенди чи красиві історії, а хтось захоче повторити і собі спіймати рибу руками. Ловити рибу руками можна з початком літа і до початку осені. Іноді сезон ловлі риби руками коливається від червня до листопада, в залежності від температури та погодних умов.
Яку ж рибу можна спіймати руками:
- линь;
- карась;
- щука;
- окунь.
Звичайно, буває й інша риба. Розмір улову залежить від спритності самого рибалки і місця риболовлі.
Що потрібно для риболовлі руками:
- Бажання побродити по озеру;
- Для холодної осені - рибальський водонепроникний костюм;
- Якщо ловля в теплу пору року, то можна прості штани і будь-яке зручне взуття;
- Потрібна сумка або зручний садок для риби.
Як ловити рибу руками?
Отже, ми знаходимося на березі озера і збираємося половити руками:
- Потрібно знайти мілину на озері де ростуть лілії або латаття з мулистих дном.
- Одягнувшись, закочуємо рукави і заходимо в воду.
- Рухаємося уздовж берега або вздовж Хряпи і в теж час ляскаємо долонькою або чимось іншим по воді для того щоб трохи налякати рибу.
- Дуже уважно дивимося на воду і шукаємо дрібні в деяких випадках і великі бульбашки, які піднімаються з дна.
- Бульбашки означають що там, під водою, знаходиться риба, яка намагається заритися в мул.
- Тепер прийшов час випробувати свою майстерність.
- Треба акуратно опустити руки в те місце, звідки йшли бульбашки.
- Дуже акуратно прощупуємо дно, і шукаємо рибу.
- Коли ви знайшли рибу на дні, її потрібно швидко витягнути з води.
- Якщо риба не велика, стискаємо її руками і дістаємо з води.
- Якщо потрапили на великий екземпляр, то потрібно акуратно знайти зябра і вставити в них свої пальці щоб витягнути рибу.
Поширення ловлі риби руками в Україні.
Ловля риби руками здавна була поширена по всій території України. Способи такого лову залежали від місцевих традицій та природно-географічних умов.
Наприклад, у Карпатах діти загороджували неглибокий і вузький потік або один з рукавів річки, виготовляючи взимку зі снігу, а влітку –– з землі, тимчасову греблю. Через деякий час вода в струмку опускалася нижче перегородки і збігала, а риба лишалася на мілині, після чого її збирали руками. Крім того, під час нересту у карпатських річках рибу могли спеціально заганяти до заздалегідь визначеного потічка, де кілька рибалок виловлювали її руками. Здобич намагалися спіймати знизу і притиснути до грудей. У такий спосіб ловили переважно головатиць (місцева назва лосося дунайського).
На Середній Наддніпрянщині поширеною була практика ловити руками рибу, яка заплуталась у кущах під час нересту.
На Дніпрі в районі Києва у кінці ХІХ ст. існувала практика збору рибної ікри з лози та водоростей. Кожний збиральник наповнював ікрою цілий кошик, який спеціально носив на спині. Київський іхтіолог Іван Фадєєв писав про таку ловлю: «Селяни, які жили біля річки, здавна займалися і займаються збиранням ікри, що її риба в нерест відкладає на лозу... У кожного з цих селян під час збирання ікри можна бачити на спині кошик певного типу, прикріплений у вигляді портфеля. Варто один раз побачити подібного промисловця, зайнятого своєю справою, щоб зрозуміти ту жадібність, з якою він збирає ікру. Яке задоволення спостерігається на його обличчі, коли він, наповнивши кошик місткістю не менше пуда ікри, самовдоволено повертається додому».
Улітку рибу часто ловили в озерцях (калюжах) з непротічною водою, які утворювалися на низинах після повені. У спекотні дні калюжі висихали, а риба була приреченою на загибель, тому коли води залишалося мало, її виловлювали руками. Якщо ж води було ще багато, її спочатку каламутили ногами (палицею, бовтом). Після цього рибі починає бракувати кисню, і вона випливала наверх, тоді щук, лящів, судаків, коропів тощо просто підбирали руками. Подібним способом ловили линів у річках на мілині. Селяни знали, що у скаламученій воді ця риба головою заривається в мул і пускає бульбашки («жмурки»). Спостерігаючи за ними, рибаки брали линів по одному обережними рухами за голову. Таку ловлю називали «ловля на жмурки» («ловля у жмурки»).
У с.Миколаївці (Попаснянський р-н Луганської обл.) влітку збирали руками в’юнів, коли ті переповзали з однієї водойми до іншої. Для цього вночі на шляху риб насипали пісок, у якому вони скупчуватися, а вранці – підбирали. На Поліссі в’юнів ловили на пересохлих болотах, де вони зариваються у мул. Діти закривали дірки, які в’юни робили для дихання, пальцями, риба вилазила, і її підбирали або викопували палицею.
Влітку та восени рибу діставали з прибережних печер. Така ловля називалася «печерування» або «печеркування». Вона могла бути простою та складною. Під час простої ловлі рибу або раків витягали з-під коріння дерев, каміння, нір. Під час складної – пірнали та запливали в печери. Цей метод вимагав від рибалок гарної витримки та спеціальних навичок, адже потрібно було не заплутатися в корінні, тихо заплисти до печери, схопити ватажка зграї, правильно його погладити і лише після цього хапати рибу й повертатися назад. Якщо ж риба лякалася, вона каламутила воду та скупчилася біля виходу з печери, що перекриває дорогу і могло спричинити нестачу кисню. Втім, метод складного«печерування» перестали використовувати ще на початку ХХ ст.
Поради як ловити рибу руками:
- Риба може лежати на дні і не ворушиться, так що ретельно шукаємо на дні рибу.
- Якщо риба велика постарайтеся направити її головою в мул, легше буде взяти рибу в руки.
- Враховуйте те, що під водою мешкають різні жуки і неприємні водорості, від яких може бути роздратування.
- Обов’язково рибальте у зручному взутті або рибацьких чоботах, бо дуже легко можна поранити ногу об гострі камені;
- Часто в озерах та кар’єрах де немає течії, вода може бути прозорою, тому просто уважно спостерігайте де є риба і швидко її ловіть;
Ловити рибу руками не складно, а навіть весело та цікаво, можна розвинути швидку реакцію і відчути себе супергероєм, коли спіймаєш руками справді трофейний екземпляр.
Бажаємо вам спіймати руками багато риби! І навіть якщо улов буде не трофейним, пам’ятайте, ви спіймали рибу своїми руками, без жодних вудочок та приманок - цим потрібно пишатися!
